Енергетика: невідворотний тягар тарифів

Весняні ракетні атаки рашистів на енергооб'єкти боляче вдарять по кишені українських споживачів. Насамперед населення. Ще у квітні Національний банк України (НБУ) зазначав, що для відновлення зруйнованої енергоінфраструктури потрібне підвищення тарифів на електроенергію (е/е). Тому за рішенням Кабміну з 1 червня вони зросли майже вдвічі: з 2,64 до 4,32 грн/кВт-год. Але навіть при цьому жити за графіком планових відключень доведеться ще дуже довго.

"Атом" у "сухому залишку"

Масовані ракетні удари по українських електростанціях у квітні збіглися з паузою, на яку конгресмени-республіканці в США поставили нову військову допомогу Києву. Кремль не забарився скористатися відсутністю нових систем ППО у ЗСУ.

Найбільш значущим стало повне знищення Зміївської теплової електростанції (ТЕС) у Харківській обл. та Трипільській ТЕС під Києвом, 22 березня та 11 квітня відповідно. Раніше, 25 липня 2022 р., окупанти захопили Вуглегірську ТЕС у Донецькій обл.

Таким чином, держкомпанія ПАТ "Центренерго" втратила 100% своїх виробничих потужностей.

Турбінний цех Трипільської ТЕС горить після влучення російської ракети

Також повністю зруйновано Харківську теплоелектроцентраль (ТЕЦ) -5, Сумську ТЕЦ. На Бурштинській та Ладижинській ТЕЦ (Івано-Франківська та Вінницька обл.) постраждали усі енергоблоки, ступінь ушкоджень від 50% до 100%, за словами виконавчого директора компанії ДТЕК Д.Сахарука.

Також 22 березня ракетних ударів зазнали ГЕС-1 і ГЕС-2 у Запоріжжі, що утворюють ДніпроГЕС. У НЕК "Укренерго" назвали завдані ушкодження "критичними".

Нарешті, 29 березня метою рашистів ставали Дністровська ГЕС (Чернівецька обл.) та Канівська ГЕС (Черкаська обл.). Про масштаби руйнувань не повідомлялося.

Проте 2 травня глава МЗС Д.Кулеба в інтерв'ю західним ЗМІ заявив: "Половина нашої енергетики зруйнована". З цього випливає, що "в строю" залишилася лише атомна генерація електроенергії (е/е). Це Рівненська, Південно-Українська та Хмельницька АЕС.

Але "атомка" не рятує ситуацію. Оскільки її енергоблоки не можуть працювати з різною потужністю, реагуючи на підвищення споживання е/е за години "пік". Завдання балансування енергосистеми виконували саме ТЕС та ТЕЦ. Тому планові відключення населення та підприємств від енергопостачання неминучі.

"На все літо потрібно налаштуватися, що ми житимемо в умовах на кшталт тих, які почалися добу тому", – заявив 15 травня член наглядової ради "Укренерго" Ю.Бойко, коментуючи ситуацію з відсутністю е/е в низці областей.

Наслідки

Повернення постійних віялових відключень електрики – не єдиний результат ракетних ударів рашистів.

Під питанням подальше існування вугільних держшахт (тобто насамперед їхніх працівників, членів їхніх сімей), для яких "Центренерго" була єдиним покупцем продукції.

Теоретично це вугілля можна експортувати – благо, чорноморський морський коридор із українських портів із квітня працює цілодобово. Але якість вугілля (невідповідність європейським екостандартам) робить такий варіант проблематичним. І малоймовірним.

Частково заповнювати нестачу е/е вдається за рахунок поставок із сусідніх Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини. Але звідси друга проблема: додатковий імпорт е/е погіршує зовнішньоторговельний баланс країни.

Вже у квітні електроімпорт зріс у 57 (!) разів у порівнянні з тим же місяцем 2023 р., а експорт скоротився у 7,5 (!) разів.

Це означає додатковий відтік валюти з нашої економіки із зовнішньоторговельних операцій. Притому, що загальний баланс щодо них і так уже багато років негативний.

Тобто, продаючи свої товари на зовнішніх ринках, ми отримуємо менше доларів та євро, ніж віддаємо їх, купуючи зарубіжні товари. А е/е – той самий товар.

Очевидно, що можливості промпідприємств відновлювати виробництво тепер різко звужуються. Насамперед це стосується великих енергоспоживачів, металургійних комбінатів "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Запоріжсталь", "Каметсталь", "Інтерпайп Сталь".

Також зрозуміло, що швидко впоратися з енергокризою не вийде. "Щоб відновити станцію, потрібні роки", – повідомив генеральний директор ПАТ "Укргідроенерго" І.Сирота, коментуючи руйнування на ДніпроГЕС.

У НБУ прогнозують, що дефіцит е/е в українській системі становитиме в середньому 5-7% і збережеться протягом усього нинішнього та наступного року.

При цьому в "пікові" години дефіцит сягатиме 30% від потреби. Повернутись у нормальне "русло" енергосистема зможе лише у 2026 р., вважають у Нацбанку.

"Однак ризики нових руйнувань і, відповідно, вищих дефіцитів зберігаються", – йдеться у квітневому макроекономічному огляді НБУ.

Що робити?

Рік тому після осінньо-зимових ударів нам удалося отримати значну підтримку союзників. Так, у червні 2023 р. держсекретар США Е.Блінкен повідомив про рішення Білого дому виділити понад $520 млн для відновлення об'єктів енергетики України.

А ще була допомога від Євросоюзу та окремих країн ЄС, від Японії тощо. Не лише фінансова, а й у вигляді безоплатного постачання енергообладнання. На цей раз офіційний Київ також звернувся до іноземних партнерів.

Вже 4 квітня міністр енергетики Г.Галущенко зустрівся із пані послом США в Україні Б.Брінк. І попросив допомогти з обладнанням для ремонтів ТЕС, високовольтними трансформаторами та реле, а також з автотрансформаторами.

Г.Галущенко розповів послу США про наслідки весняного ракетного енерготерору РФ

У повідомленні Міненерго України за підсумками зустрічі йдеться, що Б.Брінк від імені адміністрації США "висловила готовність допомагати у відновленні енергосектору та підготовці до наступного опалювального сезону". Але жодної конкретики досі немає.

Для порівняння. Рік тому, 29 березня, комітет міністрів енергетики ЄС ухвалив рішення передати Україні енергообладнання замість пошкодженого та знищеного. За словами голови Міненерго Швеції Ебби Буш, постачання охоплювало 5 млн товарних позицій. Цього разу жодних новин із офіційного Брюсселя з цього питання.

Німеччина, одна із лідерів ЄС, 9 травня повідомила про виділення гранту в €45 млн на відновлення української енергетики. Знову ж таки, для порівняння. Раніше, 25 жовтня 2023 р., після першої хвилі ракетних ударів Мінекономіки Німеччини дало €195 млн на ці цілі.

Зараз збитки від рашистського енерготерору незрівнянно більші. Але німецька допомога майже вчетверо менша. Очевидно, вся справа в "ефекті втоми" у партнерів: ми готові допомагати, але не нескінченно.

Плюс розуміння, що удари по енергооб'єктах України продовжуватимуться. І зараз, з погляду зарубіжних політиків, не зовсім розумно займатись їх відновленням. Розумніше зачекати до завершення війни.

Так, але українцям до завершення війни треба якось дожити. Тому основним рішенням, як завжди, стало найпростіше: "допоможи собі сам".

Нагадаємо, з 1 червня минулого року е/е для населення вже подорожчала з 1,44-1,68 грн/кВт-год до 2,64 грн/кВт-год. Передбачалося, що за рахунок цих додаткових надходжень енергокомпанії зможуть профінансувати ремонт та закупівлю нового енергообладнання.

Тому ці тарифи Нацбанк називає "дотаційними". Але, на думку його аналітиків, тепер були потрібні нові, ще більші дотації. Очевидно, що так і є.

За словами Г.Галущенка, збитки енергетики від весняних атак перевищили $1 млрд. І добре, якщо закордонна допомога дозволить покрити бодай половину озвученої суми.

Варто зазначити, що цього разу вирішення проблеми не було повністю переведене на населення. Олігархам теж доведеться заплатити. З 1 червня для промпідприємств е/е подорожчала з 3000 до 5600 грн/МВт-год з 11:00 до 17:00 (граничні ціни) та з 7500 до 9000 грн/МВт-год з 17:00 до 23:00.

Залишається додати, що "дотаційні" тарифи діятимуть до 1 травня 2025 р. А там, як кажуть, життя покаже.